Термін «соціалізація» прийшов з політекономії, його початковим
значенням було «усуспільнення» землі, засобів виробництва і та ін.
Автором терміна «соціалізація» стосовно до людини, очевидно, є
американський соціолог Ф. Г. Гідінгс, котрий у 1887 р. у книжці «Теорія
соціалізації» вжив його в значенні, близькому до сучасного, — «розвиток
соціальної природи або характеру індивіда, підготовка людського матеріалу
до соціального життя».
Проте осмислення проблеми соціалізації почалося задовго до
поширення відповідного терміна. За висловом одного із американських
фахівців з теорії соціалізації, питання про те, яким чином людина стає
компетентним членом суспільства, «старе, як Біблія». Воно завжди було в
центрі уваги філософів, письменників і авторів мемуарів, а в останній
третині XIX ст. почало інтенсивно досліджуватися соціологами і
соціальними психологами.
Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різ-
номанітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут,
соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури,
соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально
значущі риси особистості.
Соціалізація проходить під впливом величезної кількості
різноманітних умов, які так чи інакше відбиваються на розвитку людей. Ці
умови прийнято називати факторами. На сьогоднішній день не всі вони
навіть виявлені, а з відомих далеко не всі вивчені. Про одні ми знаємо
досить багато, про інші — обмаль, про треті — майже нічого. Більш або
менш вивчені умови, чи фактори, соціалізації можна об'єднати в чотири
групи.
Перша — мегафактори (мега — дуже великий, всесвітній) — космос,
планета, всесвіт, які тією чи іншою мірою через інші групи факторів
справляють вплив на соціалізацію всіх мешканців Землі.
Друга — макрофактори (макро — великий) — країна, етнос,
суспільство, держава, які впливають на соціалізацію мешканців у певних
країнах (цей вплив опосередковано двома іншими групами факторів).
Третя — мезофактори (мезо — середній, проміжний) — умови
соціалізації великих груп людей, вирізнюваних за місцевістю і типом
поселення, в яких вони живуть (регіон, місто, селище); за належністю до
аудиторії тих або інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення та
ін.) і за належністю до тих або інших субкультур.
Мезофактори впливають на соціалізацію як прямо, так і
опосередковано через четверту групу — мікрофактори. До них належать
фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей, котрі з ними
взаємодіють: сім'я і домашнє вогнище, сусідство, групи ровесників і
співробітників, різні громадські, державні, релігійні і приватні організації,
мікросоціум.