Розширення і поглиблення соціалізації людини відбувається в трьох
основних сферах:
- У сфері діяльності соціалізація пов’язана із засвоєнням нових видів діяльності, спрямованих на виділення передусім особистісних смислів, найбільш значущих для конкретної людини певних видів та аспектів діяльності.
- У сфері спілкування соціалізація розширює коло спілкування, збагачує його зміст, поглиблює розуміння інших людей, розвиває навички спілкування.
- У сфері самосвідомості соціалізація означає формування власного «Я» як активного суб’єкта діяльності, осмислення особистістю своєї соціальної залежності, соціальної ролі, формування самооцінки та ін.
У процесі соціалізації виділяють окремі стадії. За ознакою ставлення
до трудової діяльності виділяють три основні стадії:
1) Дотрудова стадія – охоплює дитячий, підлітковий та юнацький вік, має два самостійних етапи:
а) ранньої соціалізації, де провідною є ігрова діяльність, а її засвоєння відбувається шляхом імітації дій дорослих;
б) навчання.
2) Трудова стадія пов’язана із зрілістю особистості; її специфіка полягає не
стільки в засвоєнні, скільки в реалізації та поглибленні соціального
досвіду.
3) Післятрудова стадія пов’язана з реалізацією потенціалу осіб пенсійного
віку.
Процес соціалізації людини невід’ємний від засвоєння нею
соціальних ролей. Коли людина реалізує свої права та обов’язки відповідно
до соціальних сподівань, то вона виконує певну соціальну роль. Роль
означає соціальну функцію конкретної людини, певну модель поведінки.
Вона залежить від певних соціальних норм, очікувань, стосунків і
взаємозв’язків між людьми в процесі спільної діяльності. Індивідуальне
виконання ролі має певну особистісну ознаку, зумовлену передусім
знаннями та уміннями перебувати в певній ролі